5 клас НУШ

Деталі

Створено: Понеділок, 15 січня 2024, 07:05

Останнє оновлення: Понеділок, 15 січня 2024, 07:05

Перегляди: 18

   Вступ до історії України та громадянської освіти

5 клас

                               Тема:  Писемні історичні джерела.

Мета: ознайомити учнів із різними писемними історичними джерелами, наголосити на їх значущості під час вивчення курсу, подати початкові відомості про допоміжну для історії науку – палеографія, формувати навички самостійної роботи із роздатковим матеріалом;

сприяти розвитку критичного мислення, висловлювати свою думку, сприяти формуванню інтересу до історії рідного краю;

виховувати інтерес до історії.

Обладнання: підручник , роздатковий матеріал, атлас «Історія України. 5 клас», карта України,

презентація https://naurok.com.ua/prezentaciya-pisemni-istorichni-dzherela-244320.html

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Основні терміни і поняття: «писемні історичні джерела», «архів», «музей», «палеографія»

ХІД УРОКУ

I. О М

ІІ.АОЗ

1.Звідки історики дізнаються про історичне минуле?

2. Що таке історичні джерела ?

3. Що відноситься до речових джерел?(обирають з хмаринки слів)

4. Що відносять до усних історичних джерел?(обирають з хмаринки слів)

5. Що відносять до писемних історичних джерел?(обирають з хмаринки слів)

IIІ. МНД

( знайомство учнів з темою,метою та планом уроку)

IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу

Існує окрема історична наука — палеографія, яка вивчає історію письма, зміни в написанні літер, матеріали та знаряддя для письма, способи оздоблення книжок.

Словникова робота: (заповнюють хмаринку слів “Писемні історичні джерела” з невідомих термінів)

Палеографія— наука, яка вивчає історію письма.

Писемність на Землі виникла більше як 5 тис років тому,і за цей час зібрано чимало пам’яток, що розповідають нам про минуле.

Писемні історичні джерела– записи, з яких учені здобувають знання про історію.

Наприклад: малюнки, написи на каменях, берестяні грамоти, пергаменти, літописи, листи, книги.

Робота в групах.        

1-а група - «Написи на глиняних табличках та папірусі»

2 –а група – «Написи на дерев’яних дощечках та берестяні грамоти»

3-я група – «Перші паперові книги»

Учням роздається роздатковий матеріал, вони дають відповідь на запитання

                                        1-а група (дод.1)

Багато сотень років тому писали на глиняних табличках. Розмочували глину. Робили з неї невелику пластину і на мокрій поверхні спеціальною паличкою видавлювали знаки. Потім цю табличку сушили на сонці або випалювали на вогні, що надавало їй твердості. Ні дощ, ні спека для неї не були страшними. Але вона могла розбитися. Та все ж залишилося чимало саме таких пам’яток.

Для письма використовували і папірус. Папірус – це рослина. Вона не росте на території нашої країни. Її зарості мандрівники знаходили в Єгипті. Стебла папірусу розрізали на тоненькі смужки і склеювали одну з одною в клаптики, схожі на папір. До одного клаптика прикладали інший. Так виходила стрічка, що досягала іноді 10 метрів завдовжки. Писали на папірусі вже спеціальними чорнилами.

Запитання

1. Чому люди почали використовувати для написання глину та папірус?

2.Як робили глиняні таблички?

                                                       2-а група (дод.2)

Деякі народи користувались дерев’яними дощечками. Їхню поверхню змащували воском. А потім видряпували букви металевою паличко з гострим кінцем, проте їх легко нищили сонце і вогонь.

З минулого дійшли до нас списані шматки кори берези – берестяні грамоти. В Україні традиційним матеріалом для письма в давнину були кора берези (береста) та пергамент. Берестяні грамоти зберігалися погано, тож при археологічних розкопках зустрічаються рідко. А книги, писані та спеціально виготовлених для того шкірах, білих, гладеньких, що називалися «пергаментом», дійшли до нашого часу в доброму стані. Пергамент здебільшого виготовляли з телячих шкір і завозили в Україні з грецьких земель. Понад 700 років тому його навчились робити і у нас.

Запитання

1. Чому люди почали використовувати для написання дерев’яні таблички та бересту?

2.Як писали на дерев’яних дощечках?

                                                         3-я група(дод.3)

Пергамент коштував дорого, тож прагнули змінити його більш дешевим матеріалом і згодом з’явився папір. З появою паперу пергамент продовжували вживати тільки в особливим випадках – для виготовлення цінних книг.

Перші паперові книги в Україні були написані в монастирях. Учені ченці старанно переписували не лише святі книги, а й працювали над літописами. У них занотовували події, що відбувалися за їхнього життя. Ченці чимало ходили по світу. Повертаючись до свого монастиря, розповідали, що бачили і чули. Ченці-літописці записували їхні розповіді. Так день за днем, рік за роком народжувалися безцінні книги-літописи, без яких сьогодні не обходиться жоден дослідник давнини. Як святиню берегли літописи при монастирях і передавали з покоління в покоління.

Запитання

1.Чому в книгодрукуванні почали використовувати папір, а не пергамент?

2.З якою метою були створені літописи?

                     Словникова робота:(“Хмаринка слів.”)

Папірус– матеріал для письма, виготовлений із багаторічної водяної рослини, який використовували давні єгиптяни

Береста- матеріал для письма, виготовлений із верхнього шару кори берези, який використовували на Русі

Пергамент- матеріал для письма, виготовлений із шкіри ягнят або телят

Писемні джерела бувають різноманітними.Серед них важливе місце посідають хроніки і літописи. Найвідоміший літописець Київської Русі є чернець Києво-Печерського монастиря Нестор, який є автором та упорядником «Повісті минулих літ»

https://www.youtube.com/watch?v=kp9l2ce4Ih4

                 Робота з термінами(учні записують в зошит)

Літопис– послідовний запис історичних подій з року в рік, «з літа в літо», як тоді казали.

                           Фізкультхвилинка:           “Ми історію вивчаєм.»

Ми історію вивчаєм

Наш підручник відкриваєм,

Інформацію цікаву в голові завжди тримаєм.

Голод,війни,рабство,страх

Несли люди на плечах.

Та часи різні бували-

І народи процвітали:

Працювали на землі,

Будували кораблі,

Рибу неводом ловили,

Малювали і ліпили,

Всі події записали,

Щоб і ми про них читали.

     Згодом до писемних джерел історики стали відносити закони, листи, різноманітні угоди, журнали, мемуари, щоденники, літературні твори.

Проте не всі писемні джерела історики використовують. Як ви думаєте чому? (“Скринька думок.” учні обирають з підготовлених відповідей)

А чи вмієте ви працювати з писемними джерелами?

Пам’ятка «Як працювати з текстом історичного джерела?»

1) Прочитай назву документа . Хто автор? Коли і де написаний?

2) Який зміст документа ( розповідь, універсал, закон, інструкція тощо.)

3) Які завдання ставиш перед собою?

4) Уважно прочитай текст документа.

5) З’ясуй незрозумілі поняття , значення окремих слів.

6) Проаналізуй , чи зрозумів текст документа.

7) Виконай поставлене завдання.

               Робота з історичним джерелом:

Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання.

                                                                 Повість минулих літ

«У рік 1015. Преставився великий князь руський Ярослав Мудрий … А коли ще він був живий, наставив він синів своїх, сказавши їм: «Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця, одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде у вас і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що вони надбали трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер же поручаю я, — замість себе, — стіл свій, Київ, найстаршому синові… Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались мене, нехай він буде замість мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду — Переяслав, а Ігорю — Володи­мир, а В’ячеславу — Смоленськ».

Ітак розділив він городи, заповівши їм не переступати братнього уділу…

Сам же був слабий… Отож приспів [йому] кінець життя, і оддав він душу свою Богові місяця лютого у двадцятий (день), в суботу першої неділі посту…»

Запитання

1. Про що ми дізнались з історичного джерела?

3. Що таке архіви та навіщо вони потрібні.

Самостійна робота з підручником

Завдання: опрацювати питання «Що таке архіви і для чого вони потрібні»

1.Що таке архів?

2.Чому виникла необхідність зберігати документи в  архівах?

3. Як архіви допомагають історикам?

Робота із поняттям(учні записують поняття в зошит)

Архів– установа, яка збирає, впорядковує і зберігає старі документи (писемні пам’ятки минулого)

V. Закріплення вивченого матеріалу:

1.Гра «Палеограф».    Учні об’єднуються в 2 групи.

Досить часто палеографам доводиться працювати з пошкодженими текстами. Допоможіть відновити втрачений текст, використовуючи підказки.

Народ, який проживав у Давньому Єгипті, для письма використовував … , зарослі якого досить часто зустрічалися на березі річки Ніл. Наші предки писали на корі …, а згодом почали використовувати … , виготовлений із шкіри тварин. Важливі документи зберігалися в …

Підказки:пергамент, архів, берези, папірус.

             2.”Запитай в хмаринки.”

1. Які писемні історичні джерела ви знаєте?

2.На чому давно писали люди?

3.Де зберігають писемні історичні джерела?

4.Чому вчені-історики, відтворюючи минуле, користуються писемними джерелам

VІ. Самооцінювання.

VІІ. Домашнє завдання

- опрацювати текст §3 пит.2-3. та вивчити нові терміни

• < Попередня